Монумент "Легендарна тачанка"

Через  Таврію  тачанка

Наче  вихор, проліта

Гей, тачанка - каховчанка

Наша  слава  золота.

                                           М.Братан

Серед херсонських степів  на  високому  кургані  застигла  відлита  в  бронзі  бойова  тачанка  часів   громадянської  війни: стрімкий  вітер  атаки  злив  невід’ємлено  четвірку  коней, тачанку  з  кулеметом  і  трійкою  червоноармійців.

Жителі  Каховки  і  ті, хто  своїми  очима  бачив  тачанки  в  бою  поблизу  рідного  міста, і  ті  хто  знає  про  них  з  розповідей, вважали , музейного  експонату  недостатньо  для  увічнення  тих  героїчних  подій, котрі  відбулися  на  їх  землі  під  час  громадянської  війни. Так  народилася  думка  про  спорудження  в  степу  під  Каховкою  монумента «Легендарна  тачанка».

  Попереднім  рішенням  було  встановити  на  постаменті  оригінал  тачанки, як  ставлять  танки  та  самохідні  артилерійські  установки. Але  потім  стало  ясно, що  такий, позбавлений  монументальності  і  широкого  художнього  узагальнення  пам’ятник  просто  загубиться  в  каховських  степах, а  головне  не  зможе  гідно  відбити  події, що  тут  відбувалися, увічнити  подвиг  народу  в  громадянській  війні.

  Влітку  1920  року  Півнична  Таврія  стала  ареною  жорстоких  боїв. В  ніч  з  6  на  7  серпня  червоні  частини  подолали  водну  перешкоду  і  закріпилися  на  лівому  березі, поклавши  початок  створенню  легендарного Каховського  плацдарму  площею  216  квадратних кілометрів, котрому  випало  відіграти  вирішальну  роль  у  розгромі  врангельців. Битва  за  Каховський  плацдарм  увійшла  в  історію  Збройних  сил  СРСР  як  перша  класична  оборонна  операція  молодої  Червоної  армії. Вона  була  блискуче  проведена  командуванням  Каховського  укріпрайону  на  чолі  В.К.Блюхером, нагородженим  за  цю  операцію  орденом  Червоного  Прапора.

  Відгриміла  громадянська  війна. Минули  десятиріччя, та  народ  не  забуває  своїх  героїв. Напередодні  святкування  50 – річчя  Великого  Жовтня, партійні  та  радянські  органи, громад кість  Каховського  району  звернулися   до  трударів  з  пропозицією  взяти   участь   у  створенні  монумента  «Легендарна  тачанка». Колгоспи, радгоспи  переказали  кошти  на  будівництво  пам’ятника. Загальна  сума  перевищила  380  тисяч  карбованців. Замовлення  взяв  колектив  талановитих  фахівців  з  Ленінграда – скульптори  Ю.Н.Лоховінін, Л.А.Родіонов, Л.Л.Михайльонок  та  архітектор  Е.М.Полторацький.

  В роботі  над  монументом  автори  використали  широкий  історичний  матеріал  з  фондів  музею  історії  Каховки, спогади  учасників  боїв  під  Каховкою  на  просторах  Північної  Таврії, штурму  Перекопа  В.Я.Ушатського, Я.Т.Савченка, І.Г.Новікова, І.І.Озоліна  і  багатьох  інших, котрі  своїми  порадами  надали  неоціненну  допомогу. Консультували  скульпторів  і  легендарні  герої  громадянської  війни  Маршал Радянського Союзу  С.М.Будьонний  та  К.Є.Ворошилов. Вони  зробили  ряд  уточнень, що  дозволило  скульпторам  добитися  кращої  динамічності  пам’ятника.

  Лише  той, хто  воював  на  кулеметних  тачанках, знає,  як   нелегко  підняти  четвірку  коней  в  один  стиль  бігу: галоп, рись, кар’єр. Якщо  цього  не  зробити, тачанка  не  зрушить  з  місця – різнобою  в  бігу  вона  не  терпить. В  той  же  час  автори  знали, якщо  зобразити  четвірку  коней, що  мчать  одним  алюром, пам’ятник  втратить  динамічність.

Мистецтво  не  може  бути  догматичним , в  ньому  епічна  поезія  повинна  піднімати  історичні  факти   до  підвищеної  ідеї  самого  пам’ятника. Ось чому  було  вирішено  ліпити  коней, що  мчать  різним  алюром. На  подив  самих  авторів, кінна  група  разом  з  тачанкою  і  бійцями  в  ній  стала  єдиною  за  задумом  і  метою  композицією, отримала  риси  символічної, летючої  уперед  квадриги  революції, що  вирвалася  на  простори  таврійських  степів.

  Відлиті  в  бронзі  фігури  монумента  більш  як  у  2,5   рази  перевищують  натуральні  розміри. Довжина  всієї  композиції – 18  метрів, ширина – 9  метрів, висота від  рівня  плинта – 5,5  метра, вага  в  металі – 102   тонни. Такий  пам’ятник  природно  вимагав  не  традиційного  постаменту. Автори  згадують, що  часто  буваючи  на  Херсонщині, вони  примітили, що  майже  весь  південь  і  середня  Україна  мають  в  степу  кургани  і  деякі  з  них  такі  цікаві, що  сприймалися  їми  як  п’єдистал. Так  було  знайдено  рішення  встановити  квадригу  на  курган. Пізніше, під  час  роботи, намагалися  шукати  заміну, але  ніякий  інший  архітектурний  прийом  не  зміг  їх  задовольнити.

  Композиція  таких  масштабів  не  могла  бути  встановлена  в  межах  міста, де  вона  втратила  б  свою  монументальність, не  мала  перспективи  огляду. Місце  для  такого  монументу -  в  широкому  каховському  степу. І  обрали  його  не  випадково. По  дорозі  на  село  Семенівку, за  два  кілометра  від  Каховки, височить  древній  курган, де  під  час  оборони  плацдарму  знаходився  командний  пункт  В.К.Блюхера. Саме  на  цей  курган  прибули  28  жовтня  1920  року  С.М.Будьонний  та  К.Є.Ворошилов  і  тут  же  обладнали  свій   спостережний  пункт. Кращого  місця  годі  було  шукати. За  кілометр  від  колишнього  командного  пункту  Блюхера, ближче  до  передової  плацдарма, насипали  штучний  курган  висотою  10  метрів, а  в  його  основу  забили  залізобетонні  палі. Цей  курган  і  став  постаментом  незвичайного  пам’ятника, який  належало  доставити  з  Ленінграду  в  Каховку.

Встановлено  пам’ятник  було  в  найкоротші  строки. Проклали  доріжки  навколо  самого  монументу, щоб  відвідувачі  могли  оглянути  його  з  усіх  боків, побачити  з  не звичай-них  ракурсів  всю  композицію, її  деталі, обличчя  екіпажу, стрімкість  кожного  коня, упряжку, оцінити  монумент  всебічно  і  зрозуміти, що  автори  змогли  акумулювати  і  творчо  переробити  спадщину  вітчизняних  і  закордонних  митців, які  створювали  кінні  скульптурні  групи.

  На  відкриття  пам’ятника  «Легендарної  тачанки»  прибули  керівники  партії  і  уряду  республіки, командування  Червонопрапорного   Одеського  військового  округу, Червонопрапорного  Черноморського  флоту, ветерани  радянських  Збройних  Сил, ветерани  партії, учасники  боїв  на  Каховському  плацдармі  та  Північній  Таврії. Кіннотників – будьоннівців  на  святі  представляв  Герой   Радянського  Союзу  Маршал  Радянського  Союзу  О.І. Єременко, воїнів блюхерівської  51 – стрілецької  дивізії – учасник  оборони  Каховки  і  штурму  Перекопа  генерал- лейтенант  К.Ф.Телегін. На  стотисячному  мітингу, що  відбувся  27  жовтня  1967  року, були  присутні  представники  всіх  районів  Херсонщини  та  міст – героїв  нашої  країни.

  Біля  підніжжя монумента  в  спеціальній  ніші  закладені  капсули  із  священною  землею  братських  могил  Херсонщини  і  міст – героїв. На  граніті  напис:

Сини  трудового  народу, ви  себе  віддали  революції

              Хай  же  символом  вашого  безсмертя  буде  священна  земля

                                     З  братських  могил, що  зберігаються  тут.

 «Матеріали дозволено використовувати на умовах GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах».