Каховські куранти

Відбили куранти…, Світ знову став старшим. Ті ж самі ночі і ранки, Годинник по колу невтомно, Стрілка за стрілкою... Ідея зробити в Каховці свої куранти виникла під час підготовки святкування 50-річчя Жовтневої революції, курирував це питання тоді заступник голови райкому партії Микола Миколайович Медведєв.Тодішній начальник техбюро відділу головного технолога заводу ЕЗУ Олександр Ілліч Мартиненко  разом з контролером інструментального цеху заводу Валентином Єфімкиним поїхали за обміном досвіду в Нову Каховку, так як там вже діяли міські куранти.З'їздили,подивилися і вирішили робити аналогічний варіант.

Було вирішено, що корпус годинника має бути з легкого сплаву алюмінію, а всередині механізм,який складався з механічної  та  електричної  частин, робився з підручного заводського матеріалу.Зробити  куранти треба було за місяць.

Звуковою  частиною-мелодією на пульті управління-займався лаборант з Херсону  В'ячеслав Шустов.А керував роботою "звукової частини" Анатолій Дмитрович Гречихін. Напевно не всі знають, що спочатку годинник працював  цілодобово. Але скоро їх перевели на обмежений ефір - з 6 ранку до 10 вечора.Пісня про Каховку  найбільше підходила каховським  курантам,але новокаховчани вирішили,що це плагіат.Незабаром  з  Міністерства культури прийшла  відповідь, в якій  було написано, що пісня "Каховка,Каховка, рідна гвинтівка" написана про Каховку , а не про Ключову , на місці якої побудована Нова Каховка. Каховські куранти робили каховчани, а не кияни.

 Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike

 «Матеріали дозволено використовувати на умовах GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах».