Каховський магістральний канал

Вода! ЇЇ живильна сила, 

Дала нам силу і тепло, 

Вона життя у нас вселила, 

Принесла у життя добро.

Для  Каховки  Дніпро – це  не  тільки  головна  водна  артерія. Дніпро – це  Каховське  водосховище, Каховська  ГЕС, Каховський  магістральний  канал.

   У  1951  році  у  степах  півдня  України, де  посуха  здавна  переслідувала  людину, знищувала  його  працю, почалася  гігантська  на  ті  часи  будова. Народилося  чудо: Гребля  з  рукотворним  Каховським  морем. Розглядалося  6  варіантів  розміщення  ГЕС: Інгулецький, Дніпрянський, Ніжньокаховський, Верхньокаховський, Любимівський  та   Горностаївський. Було  обрано  Ніжньокаховський, так  як  лівий  берег  нижче, що  давало  змогу  давати  воду  до  Криму. Будівництво  ГЕС  проводило  управління «Дніпробуд»  на  чолі  з  С.Н.Андріановим. Воно  почалося  в  квітні  1951  року.  В першу  чергу  були  вирішенні   організаційні  питання. Через  12  місяців  почались  земляні  роботи  на  основних  об’єктах,  а  навесні  1953  році  завершився  підготовчий  період. З  квітня  1951  року  знадобилося  27  місяців  для   початку  бетонних  робіт.  30  червня  пройшло  перше  шлюзування. Флагманський  теплохід  «Йосип  Сталін»  пройшов  через  шлюз. В  липні  1955  року  Дніпро  було  перекрито, а  30  вересня  1955  року  запрацювала  турбіна  першого  гідро-агрегата.Через   рік, у  1956  році  запущений  останній, шостий  агрегат. Будівництво  коштувало  державі  102  млн.  радянських  карбованців   та  окупилося  до  1969  року. У   складі  гідровузла  увійшли: водозливна  гребля, споруда  ГЕС, шлюз, земляна  дамба, Північно – Кримський  канал. Довжина  греблі  із  ГЕС – 3,8 км., сама  гідроспоруда – 8  метрів, висота  водного  стовпа – 16  метрів (мінімум  для  роботи  ГЕС – 12,7 метрів). Сьогодні  потужність  станції  складає  170  млрд.кВт.ч.

   Каховське  водосховище розташоване  у  ніжній  течії  р.Дніпро. Воно  утворилося  греблею  ГЕС. Воно  заповнено  у  1955 – 58  роки. Площа – 2155 км.². Обсяг – 18,2 км³. Довжина – 230 км. Найбільша  ширина – 25 км. Судноплавне. Використовується  для  зрошення  та  водопостачання. З  водосховища  починається  Північно – Кримський  канал.  Його  довжина  від  Нової  Каховки  до  Керчі  складає  більше  400 км. Від  нього  живлеться  Краснозна-менська  зрошувальна  система. Площа  її  зрошення – 97  тис. гектарів. Будівництво  каналу  проводилося  з  1956  року, але  в  архівах  АР  Крим  збереглися  документи  про  те,що  ще  у   20 – ті  роки  був  розроблен  проект  про  будівництво  каналу  від  Каховки  до  Перекопу. Припускалося  викочувати  солону  воду  Сівашу  та  зробити  його  резервуаром  прісної  води  з  Каховського  каналу. Звісно , що  той  проект  був  нереальний.  І  ось  з  того  часу  реальністю  став  новий  проект, по  якому  живоносну  дніпровську  вологу  одержав  один  із  самих  посушливих  районів – степовий  Крим. Північно – Кримський  канал  мав   позитивне  значення: він  якби  відкреслив  та  відокремив  значну  пустинну  територію – Олешківські  піски, тим  самим  не  дозволяючи  їй  поширюватися  на  окраїни  та  локалізуя  посушливі  райони. Не  обійшлося  і  без  негативних  наслідків. Будівництво  проводилося  поквапливо, без  урахування  правил  гігроскопічності. Спочатку  русло  каналу  залишили  земляним, і  левова  частка  води  почала  просмоктуватися  у  грунт. Потім  ця  вода  піднялася  на  поверхню  в  різних  місцях, тим  самим  підтоплюючи  багато  населених  пунктів. Сільніше  почали  проступати  солонці, від  яких  згублі  дерева  та  інші  місцеві  рослини. Головний  каховський  магістральний  канал  довжиной  140  км.- це  велетенський  комплекс  гідротехнічних  споруд , які  дозволяють  зрошувати  320  тис.гектарів  посушливих  земель  Херсонської  та  Запорізької  областей  і  Криму , це  велетенська  споруда  обслуговує  Сірогозький  магістральний  канал, дев’ять  розподільчих  міжгосподарських  каналів  довжиною  70 км., 11  насосних  станцій  першого  та  другого  підйомів, 18  мостів. А  чого  варта  одна  лише  Головна  насосна  станція  УДКМК – потужне  та  надійне  серце  всієї  Каховської  зрошувальної  системи. ЇЇ  проектна  потужність  розрахована  на  подачу  530  кубометрів  за  секунду (саме  такий  обсяг  води  несе  течія  ніжнього  Дніпра)  і  працює  вже  без  зупинки  з  1973   року.

   Працівники  каналу  використовують  3  спосіба  очищування  води: механічний, хімічний, біологічний. Здійснюється  боротьба  з  водоростями  , систематичне  зариблення  з  метою  збереження  у  каналі  біологічної  рівноваги, розробка  і  впровадження  водозахисних  програм.

   Параметри  споруди  ГНС  вражають  навіть  досвідчених  фахівців: довжина  по  фронту – 146 м., ширина – 30м., висота – 42м., з  яких  18м. – підводна  частина. Лише  одна  споруда  у  Європі  подібна  на  Каховський  магістральний  канал  по  технічній  версії – це  французький  канал  «Ргаупаз». Таким  чином  Каховський  магістральний  канал , голуба  траса  родючості  чорноземної  Таврії  творіння  людини  і  могутнього  Борисфену – найвизначніша  і  потужна  ірігаціона  споруда, яка  не  має  аналогів  в  Україні  й  Європі.  
 «Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike

«Матеріали дозволено використовувати на умовах GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах».